Коли ми відкриваємо підручник з історії України, то читаємо приблизно таке про період початку тисячоліття: бла-бла, нащадками слов'ян були наступні культури - пшевонская, милоградська, тшинецкая, комарівська, зарубинецька, черняхівська.

І це все, звичайно, чудово, за винятком того, що нікому з цих назв нічого не зрозуміло, тим більше, що питання про праслов'ян досить спірне. Чи можна вважати нашими нащадками культуру просто тому, що та перебувала певний період розвитку на території сучасної країни з її кордонами? Навряд чи.

І якщо з гілкою - тшинецкая-комаривская-милоградская-зарубинецкая-киевская культура (культури подані в порядку їх зміни одна іншу) все більш менш зрозуміло і я згоден з їх праслов'янства, то того ж про черняхівську культуру сказати не можу.

Що нам відомо з загальнодоступної вікі?

Черняхівська культура - археологічна культура, що існувала на теренах України (включаючи Крим), Молдавії і Румунії в II-IV століттях. Більшість істориків вважають склад цієї культури поліетнічним (слов'яни, анти, сармати, даки, гети, фракійці, пізні скіфи, готи і гепіди). Територіально змінює зарубинецьку, з якою має багато спільних рис.

Натиску готовий не витримали гуни, і знову привели їх до підкорення після битви на річці Єрак (більшість учених вбачають у ній Дніпро). У першій половині 5 століття об'єднання готовий разом з сармато -аланамі йдуть на захід, де створюють перші європейські королівства в Паннонії, Італії, Аквітанії (Франція), Іспанії.

Що відбувалося на території УКРРАЇНСЬКОЇ землі з тих пір ідо Київської Русі - взагалі нікому не зрозуміло. тобто, сама офіційна історична довідка не може толком відповісти на це питання. важливо що: що те, що готи-гуни, об'єднані племена черняхівської культури в просто-держава (що до речі, теж спірне питання для офіційної історії) прийшли з півночі, що ні зарепечують, пожили тут, і пішли.

Черняхівська культура була відкрита на початку 20-го століття Вікентієм Хвойкою, (який до речі кажучи і трипільську культуру відкрив) і названа на честь могильника в селі Черняхів (місцеві роблять наголос на перший склад, мовляв ЧЕРНЯХІВ) Кагарлицького району Київської області. І вивчалася протягом століття, але зізнатися, не особливо-то якось і ретельно. Було три напливу так би мовити, Хвойковскій, Брайчевський та Магомедовскій. на початку століття, в середині 60-х + - двохтисячних.

А ось мапа поселень на території України:

Все ок. поліетнічне скопище, що жило на нашій території, практично не мало ворогів. І поки Римська імперія розбиралася з почерговими навалами готів і гунів, Черняхи жили собі поживали, лагодили свій побут. Були цілком мирним народом, пасли овець і робили всякі прикраси. Не гребували торгівлею з південним Причорномор'я, так на поселеннях ЧК (тут і далі скорочення черняхівської куьтури) часто знаходять червонолакові і чёрнолаковие амфори. У самих же Черняхів кераміка була переважно гончарна і мала перевагу над ліпною. Колір черновато-попелястий іноді блакитний. Ось:

все це счастя лежит прямо під ногами, но рідко хто дивиться туди;)

А от про схожість ЧК і Зарубинці сміливо можна сперечатися. Абсолютно різний вибір місць поселень (останні воліли лісу і болотисті місцевості), Черняхіи ж селилися на надзаплавних терасах, на південних або південно-східних схилах, в безпосередній близькості до джерела води. Їм важливі були родючість грунту, і освітленість схилів. Щоб худобу і посіви були в найсприятливіших умовах.

По-друге, різна кераміка та металопластику (прикраси, сережку, фібули, амулети). Та й у цілому, ЧК були більш орієнтовані на Римські стандарти.

Метал.

ЧК відносяться до єпохи залізного віку, і хоча залізні знаряддя праці у них були (ножі, сокири, начиння), багато прикраси робилися з бронзи, срібла, рідше - золота.

Треба сказати, що з бронзи і заліза робилося абсолютно переважна більшість металопластики для широких мас). Фібули - щось типу сучасної брошки, так як гудзиків ще не було, одяг заколювали фібулами, шпильки, підвіски, кільця, конина, пряжки, кулони, амулети.

Нижній ряд - штуки з дірочками - це пряслиця. Як грузик, відвіс при в'язанні і плетінні. В основному були керамічні, але трапляються й металеві.

Але в особливій шані, звичайно, знаходилося срібло. Відмінний плавкий метал, зручний, міцний, надійний. З нього робилися все ті ж прикраси для багатших людей. ось, наприклад, приголомшлива срібна фібула:

підвіски-лунниці і римський денарій, як сережку:

Золото у ЧК водилося, але рідко.Хоча по знахідкам на одному з поселень було знайденно чи мало золота,заготовки чи що не зрозуміло?

І не тому що золото було дорогим, ні, на той момент срібло цінувалося дорожче, тому що воно як метал влаштовувало ЧК більше. Краще плавилося і було прочніше.

Але все ж водилося.

Іноді на поселеннях трапляються золоті каблучки, підвіски, ауреуси (маленька золота римська монета) які теж потрібні були не як гроші, а як прикраси.

З монет у ЧК були Римські денарії, які потрапляли до них від воїнів або при торгівлі. Хоча самим Черняхів гроші були потрібні не особливо.

Денарії - срібні невеликі монети, вагою близько 4-х грам, на аверсі - із зображенням правлячого імператора, на реверсі - з богом, богинею або яким іншим атрибутом влади або ідеологічних поглядів цезаря.

що цікаво, денарики перевертаються на як наші монети - в одній бічній площині, а як долар - тобто, щоб побачити реверс - потрібно перевернути догори ногами саму монету.

Ще вони були шанувальниками трупоспалення і трупоположения.

Першим вони до речі забезпечили багаторічні суперечки про їх зовнішній вигляд;)

але зрештою прийшли до того, що у них були яскраво виражені риси балтів і кельтів.

Могильники ЧК знаходилися недалеко від поселень. Або на іншій стороні балки, або просто вниз за течією річки.

ще пара фот фібул і пряжок. середня фото - амулети-сокирки. поклонялися ЧК язичницьким богам, і бог грому був особливо в пошані)

Занепад важко таким навіть назвати. тому що жили Черняхи спокійно і стабільно без ворогів кілька століть. я, до речі, зовсім не прихильник того, що Змієві вали - це оборонні споруди ЧК, які, якось дивно з одного боку, оточують територію їхніх поселень, але мені здається, що це щось більш раннє, може бути, пов'язано з трипільцями, але гаразд, це інша тема.

Отже, щастя спокійного життя ЧК закінчилося в 375-му році нашої ери, коли гуни-кочівники напали на Південно-Східну потім і західну європу. Пройшлися по ній, знищуючи майже все на своєму шляху. частина остготів підкорилися, а вестготи частково перейшли на правий берег Дунаю і прийняли християнство.

В цей же час був бунт слов'ян-антів проти гунів, але тих просто розчавили: Антського короля Бооз (Божа) разом з його синами розіп'яли.

В першій половині п'ятого століття припиняється існування останніх черняхівських поселень,а готи і гуни поступово йдуть на захід, залишаючи території південно-східної європи і основну політичну силу в 5-6-му столітті для слов'ян.

Література: пам'ятки черняхівської культури в київській області, археологічна карта Б.Б. Магомедов, Н.С. Абашина, О.Б. Солтис, 2003.

Взято з блога користувач u_ognia